Нина Матэф,
Israel
После моих долгих поисков и хождения ложными путями Господь Сам нашёл меня, и это была незабываемая встреча Отца и Его блудной дочери.
Прочитано 3608 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4.67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Классно! Комментарий автора: Спасибо, бывший земляк! Поддержали!
Татаркин Анатолий.
2007-11-28 17:23:27
Дааа... Кто-то и впрямь в первый раз молился! Хорошая поговорка есть. Когда ботинки жмут - в голову приходит мнооого новых мыслей. Комментарий автора: Анатолий, насмешили, чес слово, вашей поговоркой!
Вы молодец, братишка - ба-а-альшой оптимист!
Благословений вам!
Лариса
2007-12-11 11:51:23
Были ли эти островитяне грешнее? Но если не покаемся так же погибнем!
Спасибо за напоминание Закон сеяния и жатвы Бог не отменял! Комментарий автора: Аминь, сестра!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
